Види шахрайства та як не потрапити на вудку шахраїв?

Запитання

Види шахрайства та як не потрапити на вудку шахраїв?

Відповідь

Одні з найпопулярніших видів шахрайства:

Соціальна інженерія — психологічна маніпуляція та обман, щоб змусити вас повідомити секретні дані чи здійснити дії, необхідні шахраям.
Наприклад, листи, повідомлення, у яких вам повідомляють про можливість отримання спадщини, грошового переказу, соціальної чи іншої грошової допомоги, злам соцмереж та прохання позичити чи переказати кошти від імені того, чия сторінка була зламана. 

Якщо щось з цього сталось з вами, одразу вмикайте логіку та згадуйте, чи повинен вам хтось переказати кошти, чи подавали ви запит на грошову допомогу на перевірених ресурсах, зателефонуйте другу, який просить кошти та впевніться в тому, що це дійсно так.

Телефонний фішинг — це вид телефонного шахрайства, в результаті якого клієнти видають дані банківських карток та рахунків, ПІН до картки, логіни та паролі для входу в особисті кабінети, а також переказують кошти на банківські або мобільні рахунки третіх осіб.

Шахраї під час дзвінка можуть представлятися співробітниками банку, говорити, що картка заблокована і для розблокування потрібні її дані, код зі смс тощо, або ж видають себе за ваших друзів або родичів, які опинилися в надзвичайній ситуації і їм потрібна допомога, або ж кажуть, що ви виграли у лотереї або виграли приз.

Якщо казати:

• про співробітників банку — вони не дзвонять, щоб дізнатися персональні дані, дані номера картки, рахунку, коди із смс для скасування операції або підтвердження транзакцій, тощо. Якщо вам зателефонували — скиньте дзвінок та зателефонуйте до банку за телефоном, вказаним на банківській картці або на офіційному сайті;
• про надзвичайну ситуацію друзів чи родичів — скиньте дзвінок та перетелефонуйте друзям, родичам, щоб переконатися, що з ними все гаразд;
• про виграш — подумайте, чи брали ви участь у лотереї, розіграші. Ми впевнені, що відповідь буде ні. Відповідно і немає сенсу говорити про якийсь виграш.

Інтернет фішинг — вид інтернет-шахрайства, в результаті якого шахраї отримують номер картки, CVV, строк дії картки, смс з кодом для підтвердження операції використовуючи підроблений сайт, який майже не відрізняється від оригінального. Посилання на фішинговий сайт можете знайти в просторах інтернету або отримати від шахраїв в смс.

Щоб не потрапити на такий сайт, ознайомтесь із ознаками фішингового сайту:
- ви вказали всі реквізити картки, натиснули кнопку "Продовжити" і більше нічого не відбувається;
- біля рядків та з адресою сайту відсутній значок закритого замка;
- у рядку з адресою сайту відсутнє "https";
- у тексті на сайті є граматичні помилки;
- контакти на сайті підроблені.

Злам сім-картки мобільного оператора — вид шахрайства, коли шахрай збирає дані про людину (наприклад, дати поповнення рахунку, баланс, здійснені дзвінки, тощо), а потім зв'язується з провайдером мобільного зв'язку та обманом переносить доступ до номера на свою сім-картку. В результаті сім-картка власника блокується, а шахрай зі своєю сім-карткою має доступ до інформації, наприклад, повідомлення, дзвінки та інше.

А ще з розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її певності. Шахраї спотворюють фейкові новин, маніпулятивні статті для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у певності інформації. У цьому вам допоможе перевірка фактів або фактчекінг.

Фактчекінг — це процес перевірки правдивості фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах. Він використовується для виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, підтвердження правдивості інформації та підвищення рівня прозорості медіапростору.

Як використовувати фактчекінг?

• Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами. Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.
• Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google. Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.
• З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центром протидії дезінформації чи Службою безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації.
  Використовуйте ресурс "Кібер Брама". Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.

Якщо ви виявили, що стали жертвою шахраїв — заблокуйте картку через цифровий банк Sense SuperApp і для уточнення наступних дій невідкладно зверніться в онлайн-чат в цифровому банку Sense SuperApp або зателефонуйте за номером 0800 50 20 50. Ми поруч 24/7 і завжди раді вам допомогти.

Корисні статті

Перший вхід (реєстрація) в Sense SuperApp

Що робити, якщо загубив картку або її вкрали?