Завдання

Розбіжності по КБВ. Пункти закону. Норми законодавства щодо встановлення КБВ, виявлення розбіжностей з даними ЄДР, повідомлення Міністерства юстиції України. Роз'яснення щодо розбіжностей по КБВ і листів Мінюста, реєстратора.

Умова

• Банки проводять вивчення/аналіз клієнтів згідно з вимогами законодавства, в т.ч. визначають КБВ.
• За невиконання банками, як суб'єктами первинного фінансового моніторингу, вищезазначених вимог — передбачені штрафи зі сторони регулятора. За невиконання або неповне виконання вимог щодо проведення належної перевірки до банків застосовуються штрафи в розмірі від 10 000 000 грн.

Рішення

1. Згідно п.9 ч.2, ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов’язковими даними для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі — ЄДР) є:
   • ст. 9)інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник — юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5_1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"):
     - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності);
     - дата народження;
     - країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник — іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, — усі країни його громадянства (підданства);
     - серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
     - місце проживання;
     - реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
     - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником;
     - характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
     
     У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник — юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
     
     У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.
      
2. Згідно з останнім абзацом частини п. 1 ст. 1. "Визначення термінів" ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань": 
   • Терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
3. Стаття 5_1 "Інформація про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності" ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначає вимоги щодо встановлення кінцевих бенефіціарних власників, а також в п. 8 наводиться чіткий перелік виключень:
   • Вимоги цієї статті не поширюються на політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об'єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об'єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об'єднання, адвокатські об'єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, релігійні організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, відокремлені структурні підрозділи зі статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).
     ВАЖЛИВО! У переліку виключень відсутні громадські організації, благодійні організації/фонди. Тобто КБВ по них також має встановлюватися банками (суб’єктами первинного фінансового моніторингу).
      
4. Серед вимог статті 5_1 ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" також слід звернути увагу на пункти 2 і 3:
   
   2. Форма та зміст структури власності юридичної особи встановлюються положенням, яке затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Міністерством юстиції України, крім осіб, визначених абзацами другим та третім цієї частини.
   Форма та зміст структури власності юридичних осіб, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлюється Національним банком України.
   Форма та зміст структури власності юридичних осіб, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
   
   Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за результатами проведеного обговорення з громадськістю, затверджується Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
   
   Положення про форму та зміст структури власності юридичної особи оприлюднюється на офіційному вебсайті органу, який затвердив таке положення. Методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника оприлюднюються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
   
   3. Юридичні особи зобов’язані підтримувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи в актуальному стані, повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують зазначені зміни, у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
   Повідомлення про зміну інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи подається у паперовій або електронній формі.
   
   Важливо! На сайті Міністерства фінансів опубліковані:
   Методологія визначення юридичною особою КБВ, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 1011 від 19.03.2023 р.
   Положення про форму та зміст структури власності, затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 163 від 19.03.21р.
    
5. Неприбуткові організації. Згідно з пунктами 34, 36, 37 Методології визначення юридичною особою КБВ, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України № 1011 від 19.03.2023 р.:
   
   34. Під час визначення кінцевого бенефіціарного власника неприбуткової організації — юридичної особи досліджується інформація на наявність ознак прямого або непрямого (через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб) вирішального впливу фізичної особи на діяльність такої неприбуткової організації шляхом реалізації права контролю, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, прийняття обов’язкових до виконання рішень, що мають вирішальний вплив на діяльність неприбуткової організації.
   
   36. З метою визначення кінцевого бенефіціарного власника досліджується інформація щодо основної мети утворення та діяльності неприбуткової організації, її активів, основних джерел надходження активів, осіб, що перераховують такі активи (рухоме/нерухоме майно) на користь такої організації та осіб - отримувачів основної частини активів (рухомого/нерухомого майна). При цьому аналізуються зв’язки між особами, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність організації, а також особами, які перераховують активи (рухоме/нерухоме майно) на користь такої організації, що є основним джерелом надходження активів до організації, або особою - отримувачем основної частини активів (рухомого/нерухомого майна).
   
   37. У випадку відсутності ознак, визначених пунктом 34 цієї Методології, та будь-яких сумнівів щодо того, чи є встановлена особа кінцевим бенефіціарним власником, досліджується інформація про осіб, які обіймають посади в керівництві організації та мають право представляти організацію без довіреності.
    
6. Згідно з абзацом 6 частини 8 ст. 11 ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення":
   • З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб'єкт первинного фінансового моніторингу:
     • витребовує та отримує від клієнта — юридичної особи структуру власності такого клієнта;
     • має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;
     • має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.
      
7. Згідно п.1, п.3, п.4 Додатка 4 "Встановлення кінцевих бенефіціарних власників" до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою НБУ № 65 від 19.05.2020:
   
   1. Банк зобов'язаний під час здійснення належної перевірки клієнта:
   • установити КБВ клієнта або факт його (їх) відсутності, у тому числі отримати структуру власності юридичної особи з метою її розуміння;
   • установити дані, що дають змогу встановити КБВ [прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, країну громадянства та постійного місця проживання, дату народження, характер та міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)];
   • ужити заходів з верифікації особи КБВ (у разі наявності КБВ).
   
   3. Банк для встановлення та верифікації особи КБВ має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших відкритих джерелах, зокрема в іноземних державних реєстрах, подібних до ЄДР.
   Банк також може використовувати інформацію, отриману від клієнта, уживаючи необхідних заходів із перевірки отриманої інформації за допомогою інших джерел.
   
   4. Банк під час встановлення КБВ клієнта не повинен покладатися виключно на ЄДР, крім випадків прямо визначених Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу.
    
8. На виконання вимог Наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2023 № 2542/5 (надалі — Наказ) та зазначених законів, банки зобов’язані подавати "повідомлення про виявлення розбіжностей" до Міністерства юстиції України.
   В свою чергу Міністерство юстиції України, згідно п.13 Наказу, надсилає лист державному реєстратору з вказівкою щодо внесення до Єдиного державного реєстру відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи та необхідність направлення Юридичній особі вимоги щодо надання письмових пояснень стосовно виявлених розбіжностей.
    
9. Згідно останнього абзацу п.9, ч.2, ст.9 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань":
   
   • у випадках, встановлених ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи.
      
10. Подальша комунікація Юридичної особи з державним реєстратором/Міністерством юстиції України щодо їх запитів відбувається згідно чинного законодавства, в т.ч. згідно:
    • Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";
    • Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
    • Наказу Міністерства юстиції України № 2542/5 від 12.07.2023 "Про затвердження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи";
    • Інших нормативних документів Міністерства юстиції України, Кабінету міністрів України, тощо.
       
11. Юридична особа має можливість в своїй відповіді на вимогу державного реєстратора/Міністерства юстиції України підтвердити виявлені розбіжності (і відповідно актуалізувати дані в ЄДР), або спростувати наявність розбіжностей, надавши власну аргументацію.
    Відповідь юридичної особи опрацьовується реєстратором/Міністерством юстиції України.

Корисні статті

Як пройти повторну ідентифікацію МСБ ЮО?

Надати додаткові відомості щодо власників істотної участі

Завантажити документи для проходження повторної ідентифікації через Sense Business Online